Національна Дитяча «гаряча лінія»

Національна Дитяча «гаряча лінія» - для дітей та про дітей. Це означає, що «гаряча лінія» приймає дзвінки від дітей та від дорослих, чиї запити стосуються дітей. Дитяча «гаряча лінія» функціонує за безкоштовним номером 0-800-500-225 (безкоштовний з мобільних та стаціонарних номерів телефонів по всій території України). А з 1 червня 2017 року Національна дитяча «гаряча лінія» відкрила короткий номер 116 111 (безкоштовний для абонентів КиївСтар та Лайфселл), що покращило доступ дітей до отримання консультацій. Даний номер телефону запроваджений у 26 європейських країнах як узгоджений номер допомоги дітям по телефону.

Лінія є абсолютно безкоштовною, анонімною та конфіденційною.

На Національній дитячій "гарячій лінії консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи соціальні працівники та соціальні педагоги. Коло питань, з яких надаються консультації, досить широке і було сформовано на основі отримуваних запитів від абонентів. Основні теми, з яких консультують на Національній дитячій «гарячій лінії», - насильство над дітьми та жорстоке поводження з ними у сім’ї та з боку оточення, психологічні проблеми, негаразди у стосунках з дорослими та однолітками, майнові права дітей, питання встановлення опіки, а також булінг і безпека в Інтернеті.

Дитяча «гаряча лінія» працює по будням з 12 до 20 години та в суботу з12 до 16 години.

Увага!Інформація щодо педагогічних працівників Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, до яких можуть звертатися учні/батьки для вирішення питань, що стосуються збереження життя чи здоров’я, а також захисту прав та інтересів дитини.

Давидова Світлана Іванівна – заступник директора з ВР,
працює щоденно з 9.00 до 17.30
Кушнір Анастасія Іванівна – соціальний педагог школи,
графік консультацій:
вівторок 9.20-10.20, 11.20-12.20
четвер 9.20-10.20, 12.20-13.20
Ванчуляк Яна Юріївна – психолог школи
працює щоденно з 9.00 до 13.00

Основною метою роботи психолога у початковій школі є:

· створення умов для розвитку пізнавальних можливостей і формування пізнавальних інтересів;

· формування позитивного психологічного клімату учнівського середовища як основи формування позитивного „Я”- образу та самосприйняття учня;

· забезпечення гармонійного співвідношення між вимогами до інтелектуальних і навчальних умінь молодшого школяра і його психофізіологічними можливостями;

· виявлення варіантів шкільної та сімейної дезадаптації, причин неуспішності тощо.

Основною метою роботи психолога у середній школі є:

· формування абстрактно-логічного, теоретичного мислення як основи для подальшого розвитку свідомості, самопізнання;

· розвиток вольової сфери учнів як основи мимовільної саморегуляції;

· вивчення навчальних мотивів, інтересів, здібностей, рівнядосягнень та самооцінки;

· особливості формування статеворольової ідентифікації, соціометричного статусу учня.

Основною метою роботи психолога у старшій школі є:

· створення умов для формування психічно зрілої особистості з розвинутим самоусвідомленням як основи для дальшого життєвого та професійного самовизначення;

· забезпечення умов для розвитку рефлексивної свідомості і позитивної „Я”- концепції;

· вивчення рівня самосвідомості, інтелектуального рівня, сформованості професійних планів на майбутнє;

· особливості функціонування захисних механізмів.

Принципи психологічної служби:

· Принцип науковості – здійснення діяльності на основі досягнень сучасної психології з використанням валідних діагностичних методик, що пройшли апробацію на території України та містять вікові тестові норми;

· Принцип гуманізації навчально-виховного процесу– пріоритету інтересів особистості дитини;

· Принцип розвивального характеру діяльності;

· Принцип сенситивності– урахування вікової періодизації в розвитку певних видів психічної діяльності;

· Принцип індивідуального підходу– урахування індивідуальних темпів та напрямів розвитку особистості дитини;

· Принцип системності– розглядявищ у системі навчально-виховного процесу та сукупності взаємодії суб’єктів педагогічного процесу.

Завдяки роботі психолога в школі створено:

· сприятливий психологічний клімат, де комфортно себе відчувають всі учасники виховного процесу;

· створені умови для всебічного особистісного розвитку дітей, їхнього повноцінного психічного здоров’я.

Психолог сприяє:

· пошуку, відбору і розвитку обдарованих дітей;

· свідомому вибору молоддю професії, з урахуванням ціннісних орієнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей учнів;

· успішному навчанню учнів різних вікових категорій, з урахуванням індивідуальних особливостей кожної дитини і – можливихт руднощів в адаптації під час переходу з однієї вікової категорії в іншу.

· Психолог захищає дітей від будь-яких форм фізичного, психічного та морального насильства, пропагує здоровий спосіб життя.

· Робота психолога спрямована на формування психологічної культури учнів, педагогів, батьків.

Навіщопотрібен психолог в школі?

Робота психолога в школі нерозривно пов’язана з освітнім процесом. Для початківця фахівця школа – хороша можливість придбати цінний досвід роботи з людьми, з дітьми, досвід вирішення всіляких психологічних проблем. Але школа – це величезний соціальний інститут. Психолог працює не тільки з дітьми, а також і з педагогами та батьками. Нерідко в школі працюють декілька фахівців-психологів (психологічна служба), так як поле діяльності психолога досить широке. Розглянемо основні напрями діяльності психолога в школі:

· Психологічне просвітництво

– формування у учнів, вихованців та їхніх батьків (законних представників), у педагогічних працівників і керівників освітніх установ потреби в психологічних знаннях, бажання використовувати їх в інтересах власного розвитку. Створення умов для повноцінного особистісного розвитку і самовизначення учнів, вихованців на кожному віковому етапі, а також у своєчасному попередженні можливих порушень у становленні особистості і розвитку інтелекту;

· Психологічна профілактика

– попередження виникнення явищ дезадаптації учнів, вихованців в освітніх установах, розробка конкретних рекомендацій педагогічним працівникам, батькам (законним представникам) з надання за допомоги в питаннях виховання, навчання і розвитку;

· Психологічна діагностика

– поглиблене психолого-педагогічне вивчення учнів, вихованців протягом усього періоду навчання, визначення індивідуальних особливостей і схильностей особистості, її потенційних можливостей у процесі навчання і виховання, у професійному самовизначенні, а також виявлення причин і механізмів порушень у навчанні, розвитку, соціальної адаптації.

· Психологічна корекція

– активний вплив на процес формування особистості в дитячомувіці і збереження її індивідуальності, здійснюване на основі спільної діяльності педагогів – психологів, дефектологів, логопедів, лікарів, соціальних педагогів та інших фахівців. Ця робота включає в себе елементи гри і рисункові методи (в залежності від віку дитини). Проведення позакласних заходів (класна година, година психолога) також входять до компетенції психолога.

· Консультативна діяльність

– надання допомоги учням, вихованцям, їх батькам (законним представникам), педагогічним працівникам та іншим учасникам освітнього процесу в питаннях розвитку, виховання і навчання за допомогою психологічного консультування. Складання психолого-педагогічної характеристики дитини, яка розкриває розвиток всіх сфер і психічних процесів, здоров’я.

Основною метою діяльності психологічної служби у школі є психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу з метою компетентнісного самовдосконалення вчителя і учня на гуманістично – інноваційних засадах, захист психічного здоров’я і соціального благополуччя усіх його учасників.

Задачі психологічної служби школи:

- створення сприятливого психологічного клімату в педагогічному та учнівському колективі;
- профілактика негативних явищ і пропаганда здорового способу життя;
- соціально-психологічний супровід дітей пільгових категорій;
- здійснення профілактико-просвітницької діяльності та пропаганди психологічних знань, підвищення рівня психологічної грамотності педагогів та батьків;
- сприяння повноцінному розвитку особистості учнів на кожному віковому етапі, створення умови для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;
- забезпечення індивідуального підходу до кожного учасника навчально-виховного процесу на основі його психолого-педагогічного вивчення;
- психологічне забезпечення допрофільного та профільного навчання учнів;
- раннє виявлення дітей з особливими освітніми потребами та психологічне забезпечення інклюзивної освіти;
- психологічний супровід випускників до та під час зовнішнього незалежного оцінювання.